Але навіть час не виявився всемогутнім: мумії пережили власну смерть.
Археолог та антрополог Жюльет Каз вирушає в кругосвітню дослідницьку подорож, щоб зрозуміти, як змінювалися й навіщо виникали способи муміфікації — від єгипетських саркофагів до мініатюрних амазонських голов-цантса, від японських монахів, які свідомо готували себе до посмертного збереження, до знахідок із вічної мерзлоти. Як люди різних епох намагалися зупинити розпад? З якої причини законсервовані тіла опиняються у музейних вітринах? Які моральні та етичні питання піднімають останки, що дійшли до нас крізь століття?
Ця книга — не лише про технології збереження тіла. Це розповідь про пам’ять і страх, про забобони й віру, про тонку нитку між минулим і теперішнім — і про тих, хто після смерті не розчинився в забутті.