Семирічний Дідьє вже приготувався ховати хворого батька, але сталося чудо — батько не помер. Треба сказати, що чудеса переслідували його все життя: у дитинстві він чудом зміг прогодувати сім’ю; у юності чудом не став убивцею; чудом не загинув на війні; а після неї чудом уникнув розстрілу. Він дожив до дев’яноста років і навіть після смерті не перестав творити чудеса. Після того як він поховав батька по-справжньому, син вирішив написати книгу: усе згадати, усе розповісти й у всьому зізнатися. Це книга про чудо, про обман, про любов. Це книга про його батька.
Дідьє ван Ковеларт — знаменитий французький письменник, лауреат Гонкурівської премії, драматург і режисер. Його тонкі, зворушливі та іронічні романи давно завоювали серця російських читачів. В автобіографії «Книга про мого батька» немає нічого, окрім правди, хоча повірити в це нелегко.