Мій бос – кат

Він стояв за крок від мене — високий, страшний, ідеальний… убивця.

— У нас є спеціально навчені дівчата, я до їх числа не входжу, — я відступила.

— Можливо, у тебе є інші, потрібні мені якості, — прозвучав холодний голос. — Або ми обоє помилилися…

— У чому я помилилася?

— Не того клієнта ти обрала.

— Я не обираю клієнтів! — вигукнула. Нерви здавали, а надія на те, що я виберуся живою, танула.

— Навіщо ти фліртувала? — він повільно наближався.

— Не знаю, — я смикнула плечима, — дурість…

Стало зрозуміло, що за мною ніхто не прийде.

— Тоді будеш розплачуватися за дурість…