Мої спогади про Фракію

«Восени 1864 року мене призначили керувати Адріанопольським консульством. Консулом тоді в Адріанополі був молодий чоловік, Михайло Ігнатійович Золотарьов. Він їхав надовго в Росію у відпустку й нетерпляче чекав мене на зміну собі. У дощовий жовтневий ранок я сів на пароплав, щоб плисти через Сіліврію до Родосто, де мав мене чекати екіпаж. … Я терпіти не можу моря, страждаю від хитавиці й вважаю тривале плавання на пароплаві чимось нестерпно нудним і каторжно виснажливим. Подорож верхи, хоча б і найвтомливіша, — навпаки, я дуже люблю…»