Іван Бунін (1870–1953) — перший російський лауреат Нобелівської премії (1933), видатний майстер слова, бездоганний стиліст. Для письменника характерне розуміння любові як фатальної сили, любові-страсті. Лише миті є в закоханих. Справжнє почуття для І. Буніна — завжди недосяжна вершина, до якої прагне людина, але ніколи не здобуває назавжди, до кінця своїх днів. У цьому й полягає трагізм людського існування, приреченого не втілити своє головне призначення — любити.