Це видання містить два романи Авдотьї Яківни Панаєвої (1820–1893) — «Мелочи жизни» (1854) і «Женская доля» (1862), які не перевидавалися від моменту перших публікацій. На тлі стрімких суспільних змін письменниця по-своєму осмислює «жіноче питання», пропонуючи рідкісну для свого часу перспективу. У центрі — жінки, чиє прагнення до особистого щастя стикається з родинним деспотизмом, станового роду настановами та холодною байдужістю оточення. Панаєва також точно показує чоловічу лицемірність: гучні промови про свободу й рівноправність нерідко виявляються лише прикриттям для нових способів приниження й контролю. Ці тонкі та гострі тексти допомагають побачити російську класику ширше й об’ємніше.
«Зараз, коли жіноча мова в літературі звучить особливо впевнено й голосно, варто знову відкрити для себе майже забуту авторку, яку довго сприймали передусім як “музу” і “мемуаристку”. Героїні Панаєвої — не лише діти свого часу: при уважному читанні стає ясно, що багато з переживаного ними й сьогодні для жінок майже не змінилося».
Марія Нестеренко, дослідниця жіночої літератури.
Складачі Павел Успенський та Андрій Федотов.