Хелот з Лангедока був мандрівним лицарем. Принаймні намагався ним бути. Судячи з імені, він народився в Лангедоку, але про батьківщину мав дуже туманні спогади, бо з дитинства мандрував різними землями: спершу як слуга, потім як зброєносець, а згодом і самостійно. Адже в одному закапелкувому замку, після довгих ныть і прохань з боку підлітка, якийсь випивший барон-таки вдарив його рукавицею по шиї й тим самим посвятив у високий лицарський орден. Хелот підвівся з колін, узяв свою зброю й поїхав. Тоді йому було чотирнадцять. За кілька років він встиг провести кілька поєдинків і заробити косий шрам через брову, дірку в лівій долоні та два з половиною роки ув’язнення.