Зоріан — молодий маг скромного походження, із навичками трохи вище середнього. Студент третього року навчання в магічній академії Сіорії. Він цілеспрямований, але дратівливий юнак, якого охоплює бажання забезпечити власне майбутнє та звільнитися від впливу своєї родини, яку він недолюблює за те, що вона віддає перевагу його братам. Отже, у нього немає часу на безглузді розваги чи на те, щоб перейматися чужими проблемами. Та так сталося, що часу в нього буде аж надто достатньо.
Напередодні щорічного літнього фестивалю в Сіорії його вбивають і повертають на початок місяця — якраз перед тим, як він збирався сісти на поїзд до Сіорії. Раптово опинившись у пастці часової петлі без чіткого кінця або виходу, Зоріану доведеться зазирнути і всередину, і назовні, щоб розгадати таємницю, що перед ним. Він змушений її розгадати, бо часову петлю не створили для нього, а небезпеки таяться всюди…
«Повторення — мати навчання», але спершу Зоріану потрібно переконатися, що він виживе, аби спробувати знову — у світі магії навіть мандрівник у часі не захищений від тих, хто бажає йому зла.
Додаткова інформація: Трохи історії. Автор, уродженець Хорватії (ім’я якого я не маю ані найменшого уявлення, як коректно транскрибувати кирилицею), писав цю книжку англійською мовою, викладаючи на сайті FictionPress (аналог нашого Самвидаву, начебто) свіжі глави протягом дев’яти років — з жовтня 2011 по лютий 2020 року — під ніком nobody103. Паралельно тривав любительський переклад російською (вельми непоганий, на мій любительський погляд). Нещодавно йому вдалося почати продавати свою книгу (першу її частину) в відредагованому вигляді на Амазоні (саме звідти обкладинка; до того були доступні тільки фанарти), але озвучено було зчитано саме мережеву оригінальну версію (і досі доступну повністю на fictionpress), перекладену російською. Моя особиста думка — це однозначний ідеологічний сплав «Гаррі Поттера» і «Дня бабака», або навіть «Грань майбутнього». І, мабуть, якщо в окремих місцях не було б кількох надто дорослих елементів, то, як і «Гаррі Поттер», її можна було б віднести до дитячої літератури, але ні, як кажуть, береженого Бог береже. Для тих, хто цікавиться, є сторінка на Фантлабе.