Марків камінь

«У старих власників, у Турчаниних-то, Петра й Марка в роді ходили впереміш. Отець, наприклад, Петро Маркич, а син Марко Петрович. У Демидових тагільських, там знову Акінтій і Нікіта. Мабуть, прикипіло, видно. Така була мода. А от нинішнього панича, що в вік іще не ввійшов, теж, чуєш-ко, Марком звуть. Ну, це їхня справа. Робочій людині в тому клопоту мало. Петро чи Марко — а все пан. Не до того розмова, щоб їхні імена розбирати…»