Під час Великої Вітчизняної війни я потрапив у полон, був ув’язнений у фашистському концентраційному таборі Бухенвальд. У ньому від голоду, знущань, від куль гестапівців і есесівців загинули тисячі в’язнів.
Серед них було чимало дітей.
До нас повернулась свобода в квітні 1945 року. Минуло багато років, але я ніколи не забуду своїх товаришів по табору — мужніх людей. Не забуду й маленьких бранців. Багатьох із них я добре знав. Це були дуже сміливі хлопці.
Коли підпільна антифашистська організація готувала повстання, нам потрібно було добувати зброю, набої, ліки. Виконати це найважче завдання допомагали маленькі в’язні. Деякі з них разом із нами пішли й на штурм укріплень табору.
У основі книжки — справжні події й невигадані герої. Щоправда, для деяких із них довелося змінити імена та прізвища. Ну це чисто літературний прийом. А все інше — достовірно.
(від автора)