Початок дев’ятнадцятого століття. Життя мешканців княжого маєтку В’язинка тече без потрясінь. Дочка князя Тетяна та його вихованка Ольга здійснюють кінні прогулянки, мріють про женихів і крутять легкі, необтяжливі романи. Ольго тривожить майбутнє — незнання свого походження, про яке князь не бажає говорити, і ймовірне нудне заміжжя. Але все це триває лише доти, доки не стається щось дивне. Помирає млинар Сильвестр — довго, болісно. Ольга ніби відчуває поклик і приходить до будинку вмираючого. Той передає їй свою чаклунську силу й заповідає млин і землі.
Одразу ж після цього Ольга отримує пропозицію руки від графа Казимира Біллевича, якого її бабуся знала ще шістдесят років тому, і з того часу він анітрохи не змінився…