Потужна сімейна сага про пізній СРСР, татарські звичаї та жіночу витривалість. Про те, як вистояти й не втратити самоповагу там, де, здається, тобі не лишили права на власний вибір.
Алія мріяла вступити до медичного інституту. Але в татарському селі епохи пізнього СРСР до мрій не прислухаються.
Її видають заміж за Ільдара, а владна свекруха Сабіра з перших днів дає зрозуміти: невістка тут не особистість, а безкоштовна робоча сила. Хвороба чоловіка, нескінченні приниження, заборона вчитись — сімейне життя перетворюється на клітку. Після смерті Ільдара Алія повертається в рідне село з двома дітьми, сподіваючись почати з чистого аркуша. Але замість допомоги отримує шепіт за спиною, наклеп і клеймо «позору».
Паралельно розкриваються й інші історії: Лізка відмовляється від кохання заради становища, а голову колгоспу Анвара не відпускає пам’ять про загиблу Сания.