Ще вчора я був голий, а сьогодні я сокіл. Точніше, рись. Князь Рисєв, приємно познайомитися. Хочете знати, що дає мій титул? Головний біль, офіційний осуд від імператора і загальне бажання моєї смерті — навіть у сусідської кішки. Та хрін вам! Вмирати вдруге не по-князівськи. Тим більше, що в нас тут є лисодівчинки, сексуальні демониці й чародійки — прямо вогонь, причому в прямому сенсі. Отже, прорвемося чи порвемося — як карта ляже. Ну понеслася…