Книга самурая

Юкіо Місіма — один із найвідоміших і найпопулярніших у світі японських авторів. Його слава — не лише завдяки книгам найрізноманітніших жанрів — від романів і п’єс до оповідань та есе, — а й завдяки провокативній, драматичній біографії, що завершилася ритуальним самогубством після невдалої спроби монархічного перевороту.

«Книга самурая» — роздуми Місіми про трактат «Хагакурэ, або Сокрытое в листве», присвячений самурайському кодексу честі (бусідо). Текст, створений у руслі дзен-буддизму, синтоїзму та конфуціанства, укладено за бесідами з самураєм XVII століття Дзьото Ямамото. Роздуми про воїнську доблесть і обов’язок, совість і відповідальність, записані одним із учнів Дзьото, — це не перелік настанов, а самобутній спосіб бачити світ і наближатися до мудрості. «Можливо, “Хагакурэ” — споконвічно книга-парадокс, — пише Місіма. — Під час війни вона випромінювала світло, але серед білого дня воно було не дуже помітним, і лише в темряві книга засяяла по-справжньому. Ця книга сповідує свободу. Ця книга кличе до жару сердець».

Видання вперше виходить у перекладі безпосередньо з японської: раніше російські публікації «Книги самурая» спиралися на англійський переклад.