— Схоже на кліше, — слабко відповіла я й стиснула гладишевську руку, хапаючись за неї, як за рятівне коло.
— А тобі не все одно? — тихо уточнив він тремтячим голосом і, нахилившись наді мною, уклав моє обличчя в долоні, пильно вдивляючись у погляд, повний страху.
— Мені все одно, — видихнула я йому майже в губи. — Лиш би ти був десь поруч і як-небудь назавжди…
Від автора: 3 частина роману «Я каюсь». Містить нецензурну лайку.