Капітанська дочка

А. Пушкін втілив свої життєві, світоглядні та літературні пошуки і в поезії, і в гармонійній, бездоганній прозі, де відбилися широта інтересів та трансформація поглядів автора. «Повісті покійного Івана Петровича Бєлкіна» — визнана вершина прозової спадщини, у якій втілено різні сюжети: історію маленької людини — станційного доглядача; страшний сон могильника; історію спокушання молодої дівчини негідним героєм; історію кохання й помсти; історію про неминучість долі, призначеної наперед. Усі історії об’єднала спільна тема — Випадок і Провидіння.

«Капітанська дочка» А. Пушкіна — одне з найважливіших творів російської класики, яка проголосила головним життєвим принципом приказку «Береги честь змолоду», а повість «Дубровський» була задумана автором як роман про епоху пугачовщини з героєм-дворянином, що перейшов на бік бунтівників, але лишився вірним справжнім поняттям честі та справедливості.