Засідання кафедри тривало довго, нудно. Я виступила невдало. Енен спав, а потім видав звичну нісенітницю. Коли він говорить, залишається враження, ніби хтось при тобі чеше правою ногою ліве вухо. Говорили й інші — кожен про своє. У суті ніхто мене не підтримав. Мабуть, розмова про двійки, про їхні причини й наслідки просто себе вичерпала.