«То як же вас спокусити, мила? Якщо ви не приймаєте підношення?»
Погляд — наче рентген. Я вивчила вас від ніг до голови. затрималася на найвидатніших місцях… у тому сенсі, що на кубиках преса й на біцепсах. Трохи поміркувала…
— Не треба мене спокушати.
— Чому ж?
— Я сама спокушуся. Можна сказати — вже готова.
— У якому сенсі «готова»?
— Найзвичайнішому. Мені потрібен коханець.
— І що?
— І ти мені чудово підійдеш!»
******
Зрадив.
Мій улюблений, єдиний, найкращий на світі чоловік — зрадив!
У нашій квартирі, на нашому ліжку… з моєю ж подругою.
Що може бути гірше? Те, що в усьому, що сталося, він звинувачує мене, а розлучатися не хоче!
Зате — дає шанс усе виправити…
І що залишається робити?
Покоритися й слухатися, ковтаючи сльози образи?
Ніколи в жодному разі! Я знайду коханця й влаштую колишньому райське життя! Так, щоб він валявся в ногах і просив залишити його в спокої!