Іван Федорович Шпонька та його тітонька

Ця повість Гоголя з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки» розповідає про добродушного, але простуватого поміщика Івана Федоровича Шпоньку, який, залишивши службу в піхотному полку, виходить у відставку й повертається на свій хутір. Там він опиняється під рішучим заступництвом своєї діяльної тітоньки.

Вона бере на себе клопоти щодо ведення маєтку і всіма можливими засобами наміряється одружити засиділогося племінника на дівчині з сусіднього селянства. Думка про шлюб і наполегливість тітоньки приводять скромного Шпоньку в повне збентеження та народжують у нього тривожні, химерні сни — про жінок, які всюди ввижатимуться, і про несподівану небезпеку, яку нібито таїть одруження. На відміну від інших повістей циклу, тут майже немає фольклорної містики, зате вдосталь абсурдного гумору й м’якої сатири.