«Історія Петра Великого», або «Історія Петра І», — це незавершена історична праця А. С. Пушкіна.
Робота над текстом почалася в квітні 1835 року — це зафіксовано листом Олександра Сергійовича історикові М. Погодіну, де він писав, що починає писати зі страхом і хвилюванням. Протягом весни й літа автор працював над своєю книгою, плануючи завершити перший том до настання зими. Однак пізніше він передумав публікувати кожен том у міру написання й вирішив створити попередній текст, де було висвітлено події від народження й до смерті правителя Петра.
Над своїм трудом Пушкін продовжував працювати аж до самої смерті, вивчаючи всі факти та хронологію життя правителя. Наприкінці грудня він повідомляв, що не встигне здати книгу вчасно, бо пошук даних і їх оформлення потребує дуже багато часу. Відсуваючи строки, автор планував усе ж завершити свою працю протягом року. Безпосередньо перед знаменитою сумною дуеллю Пушкін разом із Тургенєвим працював з європейськими архівами та донесеннями послів Франції при дворі імператора. 29 січня 1837 року робота втратила шанс стати завершеною, адже її автор трагічно загинув.