Ті, що йдуть по п'ятах

Після читання книг Дональда Гамільтона вже неможливо дивитися фільми про пригоди супергероїв або співробітників спецслужб без усмішки. Для широкого кола читачів автор відомий як творець серії романів про спецагента Метта Хелма.

Кожен роман — одне завдання Метта й оповідь про те, як він його виконує. Сюжет доволі простий (хоча фінал завжди таїть несподіванку): у США існує секретна організація, яка займається знищенням ворожих розвідників, інколи — голів мафіозних структур. І в цій службі працює герой книжкової серії. Відповідно до сюжету прості й найчастіше одноcлівні назви творів: «Дилетанти», «Отруйники», «Зрадники», «Злочинці».

Десь робота агента схожа на пригоди Джеймса Бонда. А один із ватажків мафії так охарактеризував діяльність головного персонажа: «ФБР не посилає людей вбивати ось так без розмов. У них є принципи, вони джентльмени… але ти професійний убивця, правда? Ти ліквідатор, карательний загін із однієї людини».

А далі, читаючи, розумієш, що перед тобою зовсім не агент 007. Незграбний «довгий, як жердина, герой», якого жінки помічають лише тоді, коли хочуть отримати від нього інформацію. І разючі відмінності від картинної героїки романів Яна Флемінґа йдуть одна за одною — майже на кожній сторінці.