Удень я — учитель історії. А вночі — коваль. І все було прекрасно… рівно до тієї самої кулі на розкопках.
Я прийшов до тями в іншому світі — в замку, повному гоблінів. А там ще й примара: призначила мене Хранителем і розчинилася. Ні їжі, ні зброї, ні натяку, що робити далі. Зате при мені — розум, руки й одна дуже цікава здатність…
Що ж. Настав час історії. Моєї історії…
Тримайтеся, зелені. Схоже, це ідеальний світ для коваля!