І кожного дня сходить сонце

Кирило Смородін — мандрівник і автор відомої книги «537 днів без страховки. Як я кинув усе і поїхав колесити світом». Коли депресія стала нестерпною, він наважився на кругосвітку. Інші країни, нові знайомства, сильні емоції, вихід книги й увага читачів — здавалося, що життя нарешті повернулося до світла.

Але новий роман — відверта оповідь про те, що «хеппі-енд» виявився лише паузою. Депресія не зникла — вона сховалася, щоб у якийсь момент знову стиснути хватку. Намагаючись не дати темряві перемогти, герой знову обирає звичне порятунку — дорогу. Однак невдовзі стає зрозуміло: те, що колись допомагало, більше не діє.

Опинившись у чужій країні на межі зриву, він потрапляє до психіатричної клініки. Там, серед людей із різними історіями, він починає уважніше вдивлятися в себе й доходить тяжкого висновку: від внутрішньої порожнечі не втекти. Депресія здатна відступати, але не гарантує остаточного зникнення. Чи можливо жити без віри в повне одужання? Чи може падіння на саме дно стати єдиним чесним стартом? Як бути з самотністю, яка не розчиняється навіть у натовпі?

Ця книга не роздає інструкцій і не обіцяє рятівного рішення. Вона проговорює те, про що частіше воліють мовчати: існування без самообману, без обов’язкового щасливого фіналу й без упевненості в завтрашньому дні.

Для тих, кому потрібна пряма й доросла розмова.