Хайборійська ера; Істота в склепі

Молодий Конан тікає з рабства. Два дні він біг на південь, виснажений голодом, холодом і втомою, а вовки гналися за ним без упину, не даючи зупинитися. Конан добирається до скелі, влізає в щілину між скелями — і от він у темній печері. Наомацавши в темряві листя й гнилі дошки, Конан розводить вогнище, і при світлі полум’я бачить мертвяка, що сидить на троні. Поперек його кістлявих колін лежав меч. Конан бере меч, очищає його, пробує рукою — і раптом, обернувшись на шарудіння з боку трону, Конан бачить те, що викликало в нього найбільший страх і забобонний жах: мертвяк ожив…