Москва, 2020-ті. Відверта драма про дитячі травми міленіалів.
Даша виросла в благополучній родині. Зараз їй тридцять. Вона страждає на замасковану депресію та побутове пияцтво. Її батьки про це не здогадуються.
Паті виросла в благополучній родині. Зараз їй двадцять вісім. Вона залежна від безладних статевих зв’язків і не вірить у кохання. Її батьки про це не здогадуються.
Гліб виріс у благополучній родині. Зараз йому тридцять п’ять. Він досягатор, готовий іти на все заради мети, і емоційно імпотентний — нездатний виражати свої почуття. Його батьки про це не здогадуються.
Благополучні родини — явище, на перший погляд, яке не претендує на драму і тим більше на трагедію, але кожному, хто зіткнувся з ним у дитинстві, є що розповісти. І часто це історія не про іграшки та цукерки, а про травми: неочевидні, ледь відчутні, поверхневі наче навіть, але насправді — глибокі й болючі. «Група продовженого дня» — якраз про такі. Про «неіснуючі» травми дітей із благополучних родин.
❃❃❃❃❃
Основні теми: дитячі травми, тіньовий бік, конфлікти з сім’єю, токсичні стосунки, статеві збочення, слабкий зв’язок із собою, емоційна імпотенція, деперсоналізація, психологічна драма.