— Я захищений! — закричав я в трубку, коли вийшов з університету. Так, попереду первинна акредитація й розподіл. Ще доведеться попереживати, але підсумкова риска після шести років навчання вже підведена.
— Вітаю! Я пишаюся тобою, синку, — пролунали в трубці слова мого батька, і ці слова були мало не найважливішими в моєму житті.
У будь-якій справі батько був підтримкою, а я в усьому брав із нього приклад. Хіба що призвання в житті обрав інше — таке, до якого лежало серце, і я вважаю, це правильно. Діти не мають бути копіями своїх батьків. Вони мають стати тими, ким їм самим хочеться бути.