Улюблениця мільйонів читачів Елізабет Гілберт повертається до художньої прози з вражаючим романом про кохання на тлі Нью-Йорка 1940-х років. Історію розказано від імені літньої жінки, яка з насолодою, а інколи й із жалем (але все-таки частіше — з насолодою) озирається на власну молодість, прожиту на театральних підмостках. Гілберт сміливо досліджує питання жіночої сексуальності, межі вільності звичаїв і ознаки справжнього кохання.