Чи можливе життя людського розуму поза тілом? І якщо так, то що чекає на цей розум під владою морально нечистоплотної людини?
Проводячи свої нахабні експерименти, професор Доуель не припускав, що одного разу в ролі піддослідної тварини опиниться він сам, а його колишній учень отримає в повну власність голову свого вчителя, щоб безкарно розпоряджатися його геніальними думками...
«Як же з’явилася в мене ідея написати його? Можу повідомити, що “Голова професора Доуеля” — твір у значній мірі... автобіографічний. Хвороба одного разу вклала мене на три з половиною роки в гіпсове ліжко. Цей період хвороби супроводжувався паралічем нижньої половини тіла. І хоч руками я керував, проте моя життя в ці роки зводилося до життя “голови без тіла”, яку я зовсім не відчував: повна анестезія. Ось коли я передумав і перечувствував усе, що може випробувати “голова без тіла”»