Людина слабка й самотня у цьому світі. Доля грає нею, як потік — випадковою щепкою. Інколи вже немає ні надії врятуватися, ні бажання боротися. І тоді попереду спалахує промінь світла. Любов — або те, що здається нею. І знову народжується надія. Бо Життя — це Любов, а Любов — це Життя…