Я втекла від чоловіка, який побив мене й оголосив божевільною. Я повернулася в рідний дім у той момент, коли приїхав генерал. Він — наречений моєї сестри, але шепоче, що я належу йому! Невже честь мундира для нього нічого не означає? Що сильніше — моя любов до сестри чи солодкість забороненого почуття?
Йому байдуже на чоловіка, від якого я втекла. Йому байдуже на те, що весь вищий світ вважає мене божевільною через чутки, які розпускає мій чоловічок.
Ми не повинні хотіти одне одного. На кону честь і щастя моєї найдорожчої молодшої сестри. Їй і так з великими труднощами вдалося знайти нареченого через мене та мою репутацію.
А я відчуваю, як своєю любов’ю ось-ось зламаю її тендітне щастя. Генерал теж це розуміє. Але зупинитися ми вже не можемо. Чи можливо це?
Вирвати шматок душі заради щастя сестрички? Чи зрадити єдину найдорожчу людину, щоб здобути омріяне щастя?
Обери: любов або честь?
Щастя сестри чи своє?