Я дав імператору корону. Вірним мені князям — багатство й владу. Для країни — майже чверть століття спокою й миру. Я був готовий до всього, навіть до власної смерті.
Але мене підвели. Мене поклали в небуття на довгі десять років і повернули в цей світ лише тоді, коли позичене благополуччя почало тріщати по швах.
На дворі дві тисячі п’ятнадцятий рік, майже вся моя родина знищена, Імперія на порозі війни, і все, чим я маю — нове юне тіло, наділене силою Конструктів… Не так уже й погано. Особливо якщо знаєш, з кого спитати за все, що сталося.
Мене звати Володимир Острогорський. Раз я навів лад у столиці, і зроблю це знову. Подобається вам це чи ні.