Я дав імператору корону. Моїм вірним князям — багатство й владу. Струні — майже чверть століття спокою й миру. Я був готовий до всього, навіть до власної смерті.
Але мене підвели. Мене залишили в небутті на довгі десять років і повернули в цей світ лише тоді, коли позичене благополуччя почало тріщати по швах.
На дворі дві тисячі п’ятнадцятий рік. Майже вся моя родина знищена. Імперія на порозі війни. А все, що в мене лишилося, — нове юне тіло, наділене могутністю Конструктів… Не так уже й погано. Особливо якщо знаєш, з кого питати за все, що сталося.
Мене звати Володимир Острогорський. Одного разу я навів у столиці лад — і зроблю це знову. Вам це подобається чи ні.