Постмодерністський твір: у ньому ви зустрінете й магічний реалізм, і простоту алегоричної притчі, і пародії на анархістський або комуністичний маніфест.
Що робити хмільному гульві, покидьку суспільства, анархісту за переконаннями, коли весь світ пронизаний владними структурами? Світ не приймає його, але й він не приймає світла. Та ще гірше — Хик-Хика переслідує поліція. Бідолаха ховається в гірському трактирі, але й там всюдисущий авторитет знаходить його в особі господаря трактира та контрабандистів, які нав’язують йому найневдячнішу й найчорнішу роботу. Хик-хик, принижений і ображений, ховається в гірській печері й далі животіє там жалюгідне існування, навіть не здогадуючися, що колись на своєму шляху зустріне істинне кохання та… величезну армію антропоморфних грибів. Пробудивши велетнів зі сплячки, Хик-хик стає їхнім ватажком. На чолі грибного війська він вирушає в похід проти всіх і вся, щоб завоювати серце своєї коханої й привести світ до благодаті первісної анархії.