Фініст — ясний сокіл

Це мандрівка на словах. Її ніколи не записували буквами. У часи, про які тут розповідається, букв ще не придумали. Маленька дівчинка Мар’я обійшла всю землю й дісталася неба в пошуках коханого — його звали Фініст, і він не був людиною. Ніхто не вірив, що вона його знайде. Але всі допомагали. У ті часи кожен допомагав кожному — інакше було не вижити. У ті часи поруч із людьми мешкали давні змії, мавки, кикимори, шишиги, анчутки, лешаки та перевертні. Троє чоловіків любили Мар’ю — без жодної надії на взаємність. Один захистив, другий довів до краю землі, третій доніс до неба. Через одну маленьку дівчинку весь світ зрушив і ледь не злетів із осі. Ніщо, крім любові, не може зрушити світ з місця.