Костянтин Дмитрович Бальмонт (нар. 3(15) червня 1867, дата смерті уточнюється — 1942). Мене, як і багатьох, дивувало прізвище Бальмонт, де незрозуміло, куди й де ставити наголос, і взагалі! — «Іностранець, чи що який?» — Не іноземець. При цьому є особиста заява поета, який вважає себе нащадком або шотландців, або скандинавів. Є й більш наукові, історичні підходи до вивчення за суттю незначного цього моменту. Сержант, якому дали прізвище Баламут, відзначився своїми досягненнями в історичних літописах, а згодом, зокрема завдяки відомості та заслугам предка, нащадки «окультурилися» аж до Бальмонта. Хто хоче — той і вірить. Адже недарма є той вірш, що не потребує підтверджень, шанований багатьма поетом про самого себе, як він пише:
Рядок раптово народжується,
За ним одразу піднімається інший,
Третій мчить мерехтячи здалека,
Четвертий сміється, наздоганяє.
І п’ятий, і після, і потім,
Звідки, скільки — я сам не знаю,
Але я не розмірковую над віршем,
Правду кажучи, ніколи — не складаю.
Що зміцнює віру в той чи інший варіант походження прізвища Бальмонт.
Цей вірш також входить до збірки казкових історій, яку роздають.