Повість «Фабіола» розповідає про час, коли римський імператор Діоклетіан відновив гоніння на християн. Це була остання спроба язичницького світу знищити Церкву. Гоніння були жорстокими, але нетривалими: вже за кілька років християнство переможе в Римській імперії.
Головна героїня повісті Фабіола, молода знатна римлянка, через болісні випробування й сумніви приходить до віри в Христа. Ставши християнкою, римська патриціанка вжила своє багатство на справи милосердя.
Автор книги Ніколас Патрік Вайзмен (1802–1865) — кардинал, архієпископ Вестмінстерський, церковний діяч, учений і письменник. Він чимало зробив у галузі церковної історії. Працюючи над книгою, Вайзмен використовував давні перекази про мучеників і відомості, почерпнуті ним з археології катакомб. Це надає їй історичності й документальності. Повість «Фабіола» вийшла 1854 року й принесла Вайзмену широку відомість у всьому світі.