Головний герой — історик за професією — протистоїть корпорації, яка «доить» будь-яку творчу роботу, будь-якого споживача прекрасного, розумного, вічного — заради досягнення небувалих прибутків. Вкладаючи свої гроші в розвиток корпорації, люди ще більше стають від неї залежними.
Антиутопія з найбільш імовірним для нас варіантом розвитку суспільства, приправлена часткою гумору. Гумор тут виражено через гротескне перебільшення нинішнього стану авторського права, але хто знає, коли перебільшення стане нормою?