Книгу мемуарів «Епілог» В. А. Каверін писав, не сподіваючись на її публікацію. Як зауважував автор, це «не просто спогади — це глибоко особиста книга про тіньовий бік нашої літератури», «про деформацію таланту», про компроміс із владою і про прагнення цьому компромісу протистояти. Спогади відзначені граничною відвертістю, глибиною самоаналізу, тонким психологізмом.