Енеїда

5 год. 30 хв.

Мова російська

Читець Борис Лобода

Опис

Івана Котляревського називають зачинателем нової української літератури. Не дарма. Певно, як у Росії всі знають байки Івана Крилова, так в Україні всі знають «Енеїду» Івана Котляревського. Напам’ять, звісно, ні — але кілька рядків, мабуть, згадає кожен. Як і основні перипетії та характерні риси твору.

Це й не дивно. Люди завжди запам’ятовують те, що їх дивує й смішить. «Енеїда» робить і те, й інше. Тут є й серйозна основа — міфологія, якій уже не одна тисяча років. І немале здивування — адже автор пропонує незвичний, сміливий погляд і на класичні сюжети, і на літературу загалом. Не кажучи вже про людську сутність: Котляревський висміює її недоліки безжально, яскраво, безкомпромісно, але — справедливо, тут сумнівів немає. Так само, як і в сучасній актуальності цього твору — на жаль, за останні двісті років люди не дуже скоротили список власних вад.

Тож виходить, що й у XVIII, і в XXI столітті «Енеїда» виступає як якісна, глибока й талановита сатира. Така, що викликає чимало сміху — але не менше — і роздумів.