Давні єгиптяни, жителі Месопотамії, греки, римляни, скіфи їли зовсім не так, як ми сьогодні. Вони не вирощували ні картоплі, ні помідорів, ні болгарського перцю, ні кукурудзи, ні баклажанів. З гречкою й рисом вони познайомилися доволі пізно й вважали їх рідкісними злаками, цукор використовували лише як ліки, а про банани та апельсини знати лише чула. У них не було ні чаю, ні кави, ні какао, а фортеця вина не перевищувала 14–16 градусів. Попри це, кулінарні книги, залишені давніми авторами, та описи бенкетів рясніють дуже спокусливими рецептами й стравами. Але що їли люди, які жили на гігантській території давньої греко-римської Ойкумени — раби й селяни, легіонери й імператори? На це та інші запитання, що стосуються історії давньої кухні, відповідає книга Олега Ивика.