П’єса, що складається з житейської рутини та малозначних розмов, у якій усе справді суттєве відбувається за сценою. Переломний твір і для самого Чехова, і для всієї світової драматургії.
«Дядя Ваня» стає ідеальним переходом від «Чайки» до «Трьох сестер» і «Вишневого саду». Усі герої «Дяді Вані» прагнуть вирватися зі свого світу — хоч наостанок ковтнути повітря. Та те, що цього неможливо, змушує одного героя, Івана Войницького, стріляти у свого швагра, а іншу, Соню, — виголошувати несамовитий монолог про небо в діамантах, яке можна побачити лише за труною.