Літературне содружність Ільфа й Петрова має незвичну долю. Воно хвилює й зворушує. Вони працювали разом недовго — лише десять років, але в історії радянської літератури залишили глибокий, незабутній слід. Пам’ять про них не тьмяніє, а любов читачів до їхніх книг не слабшає. Широковідомими є романи «Дванадцять стільців» і «Золотий теля». Але ці романи підносяться над цілим літературним масивом, який складають твори найрізноманітніших жанрів. Оглядаючи літературну спадщину Ільфа й Петрова — не лише твори, написані ними разом, а й кожним окремо, — неможливо не дивуватися широті творчих можливостей письменників, літературному блиску фейлетонів, нарисів, комедій.
«Дванадцять стільців» — роман Іллі Ільфа й Євгена Петрова, написаний у 1927 році й який є першою спільною роботою співавторів. У 1928 році опублікований у художньо-літературному журналі «Тридцять днів» (№ 1—7); того ж року виданий окремою книгою.
Неймовірні пригоди великого комбінатора Остапа Бендера й «Киси» Вороб’янинова в Радянській Росії в пошуках діамантів, захованих в одному з дванадцяти стільців мадам Петухової. Вишукана, дотепна, їдка сатира з геніально побудованим, захопливим сюжетом.