Я намалювала картину із краєвидом чарівного світу — тож не дивуйся, що за мить ти втратиш свідомість і прокинешся прямо там. Така моя доля! Додому мені не повернутися, тож лишається тільки вступити до Академії Верховних джинів і звикати до божевільного життя. Але серце підказує: щось дуже погане назріває… Або краще спитати про це нового друга з очима кольору сонця, який явно щось приховує?