— Це він? — мама блідне, вказуючи батькові на когось у юрбі гостей.
— Мені не здалося? —
Батько простежує її погляд і миттєво змінюється в обличчі.
— Він. Повернувся виродок. Я намагаюся зрозуміти, про кого вони говорять, коли батько бере мене за лікоть і киває в бік невеликої групи людей.
— Ліє, бачиш цього чоловіка в усьому чорному?
— Так.
— Запам’ятай, від нього треба триматися подалі. У нього зі мною особисті рахунки. Якщо побачиш, що він іде до тебе, розвертайся й тікай. Одразу до мене, зрозуміла? Не смій навіть наближатися до нього!
Пульс зривається. Хочеться торкнутися рукою грудей, щоб зробити вдих. Адже я не просто підійшла до нього. Сьогодні я прокинулася в його ліжку…