Дитячі роки Багрова-онука (Розділи)

"Я навіть не знаю, чи можна цілком вірити всьому тому, що зберегла моя пам’ять. Якщо я пам’ятаю справді події, що сталися, то це можна назвати спогадами не лише дитинства, а й навіть немовлятського віку. Звісно, я нічого не пам’ятаю в безперервній послідовності; але багато випадків і досі живуть у моїй пам’яті з усією яскравістю фарб, з усією жвавістю події, наче вона трапилася вчора. Коли мені було років три чи чотири, я розповідав людям навколо, що пам’ятаю, як мене відбирали від годувальниці… Усі сміялися з моїх оповідей і запевняли, що я наслухався цього від матері чи няньки й подумав, що бачив це сам…"