З дитинства він мріяв бути лікарем — тобто спочатку, як усі, космонавтом, а потім одразу гінекологом. Цінувати й поважати жінок він навчився приблизно у чотири роки, тож найвищим проявом любові до жінки стало його бажання допомагати їм у ті миті, коли вони найбільше цього потребують.
Він працює в Лондоні гінекологом-онкологом і спеціалізується на патологічних вагітностях та ускладнених пологах.
У блогосфері його більше знають як Матроса Кошку. Мережевий щоденник, у якому він описував будні своєї професії, читали тисячі — вони сміялися, плакали, співпереживали.
«Ця книга — свого роду бортовий журнал, куди записані події, що трапилися за двадцять років мого подорожування життям. Подорож, яка привела мене з маленького провінційного грузинського містечка Поті в саме серце Лондона. Подорож, що навчила мене любити життя й ненавидіти смерть у всіх її проявах. Подорож, що навчила мої очі — боятися, а руки — робити. Подорож, що навчила мене сміятися, навіть коли всім не до сміху, і плакати, коли ніхто не бачить».