Уранці ранньої осені 1903 року на площі біля собору Святого Йоанна встановили гільйотину. На поміст піднялася прекрасна маркіза-отруйниця Маргарита Вальтруа… Після страти маркізи її дочок віддали в притулок, де їхні шляхи надовго розійшлися. Марі забрала до себе бездітна сім’я сестри великого князя, і вона купалася в коханні та розкошах. Марго ж пройшла всі кола пекла: вона жила в розпусного священника, потім потрапила на каторгу за вбивство, якого не вчиняла, і була засуджена до розстрілу. Її врятувала мадам Цирцея, утримувачка пансіону для дівчат. Та ось тільки вона навчала своїх вихованок зовсім не добрим манерам, а мистецтву крадіжок і шахрайства. Марго виявилася її найталановитішою ученицею. А невдовзі в неї з’явилася напарниця — Марі… Сестри возз’єдналися, і невдовзі по всьому світу прокотилася хвиля зухвалих пограбувань. Комісар поліції Фелікс Дежьєн дав собі слово будь-що впіймати невловимих злочинниць. Одного разу він зіштовхнувся з Марго віч-на-віч, але та примудрилася втекти просто з-під носа сищика. Після цієї зустрічі вони обоє втратили спокій…