«Демидови» — перша книга трилогії «Кам’яний пояс» відомого російського письменника Євгенія Федорова. У центрі оповіді — зародження російської промисловості на Уралі. Часи були неспокійні: готувалися до війни з Туретчиною, бунтували розкольники, тяглі кріпацькі від панщини — від нестерпного кріпосницького гніту — відходили, люди тікали від страшної рекрутчини, від утисків воєвод і від поборів «кропивного насіння» — наказних яридок. Цар у своєму прагненні до моря на ділі побачив, наскільки бідна Росія фабриками й заводами. Водночас у країні було все для примноження виробництва, щоб розвивати гірничозаводську справу. І тоді Петро Олексійович вирішив пожалувати туляку Демидову Верхотурські залізоробні заводи на річці Нейві — з усіма спорудами, майстровими й робітними людьми. Тулякові дозволялося шукати руду й розробляти її і в інших місцях Кам’яного Пояса. Дозволено було ставити на Нейві нові заводи; для заводської роботи дозволялося купувати людей і звозити їх на Урал. Щоб люди не лінувалися, Демидову дозволялося на власний розсуд, без суду, карати недбайливих за лінощі та провини. Так, завдяки царській опіці, Демидови стали володарями необмеженої влади над усім Кам’яним поясом — Уралом.