Письменницькому перу Івана Буніна завжди була притаманна реалістична манера. Коли йшлося про село, що в’яне, він створював мальовничі картини загибелі; коли йшлося про кохання — картини радості й світла.
У «Ділі корнета Єлагіна» Бунін вирішив описати судову справу, у якій розглядалося вбивство Єлагіним своєї коханки. І показав це по-справжньому трагічно: ніби не корнет, а сама доля засудила головну героїню.