Чумний острів

Гетеборг, 1925 рік. З каламутних вод річки Севеон витягують труп добре одягненого чоловіка. Тонка, але глибока кривава рана, що розходиться під шовковим шарфом на його шиї, не залишає сумнівів: чоловіка задушили. Задушили дуже жорстоким і екзотичним способом — гарротою, іспанським знаряддям страти, яке стискає шию тонкою залізною струною…

Кілька років тому в Швеції вже сталася ціла серія подібних убивств. Тоді злочинця схопили, визнали неосудним, і нині він — єдиний в’язень на віддаленому острові, прозваному Чумним. До речі, на тому самому острові, де народився й виріс задушений чоловік… А нещодавно знаменитий шведський письменник у деталях описав у своєму романі вбивство точно такого ж типу. І він теж психічно хворий та перебуває під цілодобовим наглядом… на Чумному острові. Невже ув’язнений злочинець і модний письменник — одна й та сама людина? Старший констебль поліції Нільс Гуннарссон пливе на острів — і знаходить безумного сидільця там, де йому й місце: у ізольованій камері під сімома замками…